Йому ще немає 30 років, але він вже є одним з найуспішніших українських спортсменів та тренером світового рівня. Його називали фантазером, але він виховав одного з наймолодших чемпіонів світу з армреслінгу.
Вашій увазі – ексклюзивне інтерв’ю STARBOM з Президентом Федерації армспорту України та Президентом Чернівецької обласної Федерації армспорту.
Знайомтеся: герой, який доводить, що в Україні живуть найсильніші люди, – Маріус Байка!
Хочеш більше?
Підпишись на STARBOM у Instagram та Telegram.
Маріусе, ми розуміємо, що буде, як кажуть, забагато літер, але не можемо не перерахувати ваші досягнення у популяризації армреслінгу з України: абсолютний чемпіон Spain Open 2013 в Іспанії, срібний призер Чемпіонату Італії, Золотий дубль Hamburg International Arm Wrestling Cup 2015 у Німеччині, переможець легендарних змагань від Арнольда Шварценеґґера ARNOLD CLASSIC EUROPE в Іспанії, срібний призер міжнародного турніру OVER THE TOP 2016, Бронзовий дубль на міжнародному турнірі Viking Arms у Норвегії, ТOP-10 у змаганнях ARNOLD CLASSIC USA, бронзовий призер Всеамериканського турніру з армреслінгу, золотий призер Відкритого Кубку Півночі Молдови, бронзовий призер Міжнародного турніру WHITE TIGER у Румунії, переможець професійних армфайтів ARMBATTLE OF SWEDEN у Швеції, бронзовий призер Міжнародного турніру SUPERMATCH 2018, увійшов до четвірки кращих на
Всесвітньому турнірі CHINA OPEN у Китаї та на Чемпіонаті Ізраїлю. І це ще далеко не всі ваші титули. Питання: ЯК?
Мабуть, завдяки назві нашого спортивного клубу у Чернівцях – «АТЛАНТ» (посміхається). А якщо серйозно, мені просто дуже подобається армспорт. Разом із моїм товаришем – віце-президентом Федерації армспорту України Володимиром Дорошем – ми вже майже 10 років робимо все можливе і неможливе, щоб популяризувати український армреслінг.
Федерацією армспорту України організовано сотні турнірів, виховано близько 300 спортсменів, які змагаються на національному і світовому рівні. Наш девіз: СК «АТЛАНТ» – КУЗНЯ ЧЕМПІОНІВ!
Особисто я пишаюся нашими перемогами на змаганнях під егідою легендарного Арнольда Шварценеґґера – ARNOLD CLASSIC EUROPE у Барселоні, чемпіонством на армфайтах у Швеції, а також нагородами, здобутими на міжнародних змаганнях у Румунії, Молдові, Італії, Норвегії, Іспанії, Німеччині та США.
Хотілося б зазначити, що ми спілкуємося не тільки зі спортсменом і тренером, але й з організатором спортивних заходів та коментатором національних і міжнародних змагань з армспорту.
Мабуть, так (сміється). Наприклад, я одним з перших в Україні організував міжнародні армфайти.
Крім того, веду активну соціальну діяльність. Наша Федерація спільно з Національною поліцією та Департаментом патрульної поліції започаткували Чемпіонат України серед управлінь патрульної поліції, в якому змагалися близько 150 поліціантів.
На останньому Чемпіонаті світу у Польщі круто показали себе наші спортсмени з вадами слуху: Юрій Голік отримав срібний дубль, а Володомир Осадчук – дві бронзи. Хлопці тренувалися у мене з нуля. Колись самі завітали до нашого клубу «АТЛАНТ». Займалися пару місяців. Я звернув на них увагу і запропонував підготовку з армреслінгу у категорії Disable.
Звичайно, тренування спортсменів, які тебе не чують, мають свою специфіку. Я намагався налаштовувати їх до перемог більш емоційно, на рівні енергетики. І це дало результат. Чернівецьке суспільство глухих підтримало мою ініціативу. Сподіваюся, наш досвід допоможе українцям з обмеженими можливостями реалізуватися в армспорті.
Щодо Чемпіонату світу у Польщі… Ви разом зі своїми вихованцями привезли в Україну рекордну кількість нагород – 11 медалей, серед яких 4 золотих, 2 срібних та 5 бронзових.
Так, минулий рік став для нас дуже насиченим на перемоги: два золота на Чемпіонаті України, золото та срібло на Чемпіонаті Європи у Греції, срібло на Чемпіонаті світу серед юнаків за версією WAF у Румунії, два золота, два срібла та бронза на Kyiv Open Cup.
І, звичайно, тріумф України на Чемпіонаті світу! Ще раз вітаю своїх вихованців: Валентин Божеску – золотий дубль та бронза у вищій ваговій, Андріан Мутеліка – бронза, Дмитро Руленко – бронза, Дмитро Бордун – чемпіон світу на обидві руки серед юнаків за версією IFA.
Мабуть, Дмитро Бордун – ваша гордість. 15-річний чемпіон!
Знаєте, це реальна історія для голлівудського мотиваційного фільму.
Коли я познайомився з малим, йому було 12 років. На перших тренуваннях він ледве робив одну з базових вправ гантелею 10 кілограмів. Але я бачив у його очах спрагу до перемог. І найважливіше – розуміння того, що він займається найважливішою справою свого життя. Я вірив у нього і завжди казав: колись ти будеш кращим у світі!
Коли я розповідав комусь про майбутні потужні здобутки Дмитра, описуючи свою візуалізацію цих успіхів, ловив на собі погляди, які казали : «Маріус, я, звісно, тебе поважаю, але зараз мені здається, що з тебе вийшов би прекрасний ФАНТАСТ».
Були моменти, коли деякі казали прямо: «Припини його тренувати. Він не заслуговує на це. Не варто приділяти стільки уваги цій людині. Яка там Європа? Нехай по селах їздить, може, потім колись виграє на Чемпіонаті України…»
Незважаючи на все це, Дмитро з 12 років змагався на міжнародних аренах! А на своєму першому Чемпіонаті України в Одесі впевнено став переможцем на обидві руки, не даючи суперникам жодного шансу.
Нашу команду настільки переповнювали емоції, що ми набрали місцеву службу таксі з проханням терміново знайти нам в Одесі КОРОНУ (сміється). Один ризиковий таксист погодився і таки знайшов нам інкрустовану корону. Просто на місці змагань ми підняли малого на плечі і наділи ту корону йому на голову, уявляєте? Нас тоді майже не дискваліфікували (сміється).
В мене теж колись повірили. І не «кинули». Не зважаючи на деякі мої мінуси та нарікання з боку «нормальних» людей. Тому я був впевнений: нам із Дмитром не треба відступати від шляху до своєї мрії. До речі, за деякий час один з тих людей, що радили припинити спілкування з Дмитром, подав мені класну ідею, до якої я прислухався.
І це зіграло важливу роль у спортивній кар‘єрі хлопця. Після цієї історії я зрозумів: важливо чути і сприймати все, що до нас приходить, але намагатись робити адекватні висновки, що допомагають йти твоїм шляхом з мінімальними перешкодами.
Дмитро багато та важко тренувався. І жертвував радощами дитинства заради своєї мети. А я намагався максимально мотивувати його. Щоб було розуміння: лише на дорогу до спортклубу і назад додому підліток витрачав майже ЩОДНЯ ЧОТИРИ години!
Я тренував його не тільки фізично, а й психологічно. Не хочу зараз шокувати вас подробицями, але ці завдання виглядали для нашого оточення, м’яко кажучи, дивними. Натомість потрібний ефект не змушував себе чекати.
У перший день 2020 року Дмитру Володимировичу Бордуну виповнилося 16 років. На цей момент він є визнаним переможцем та призером багатьох міжнародних турнірів з армреслінгу, в тому числі чемпіон світу, чемпіон Європи, чемпіон України, рекордсмен Книги рекордів Буковини, переможець ARNOLD CLASSIC EUROPE, переможець професійного армфайту у Швеції, срібний призер міжнародного турніру SUPERMATCH в Італії.
Дякую родині хлопця за розуміння та підтримку, яку вони йому дарують! Він – не тільки моя гордість, він – Гордість України!
Ваша команда розпочала 2020-й з Чемпіонату Їзраїлю. Які враження?
Дмитро Бордун взяв срібло серед дорослих у ваговій категорії до 70 кг. Я посів четверте місце у ваговій до 90 кг.
Але головне у тому, що ми обмінялися досвідом зі спорсменами усієї планети, тренувалися та проводили спаринги та майстер-класи. І стали почесними гостями на семінарі легендарного Девона Ларратта – одного з найвідоміших та найуспішніших армреслерів світу.
Так би мовити, трохи розім’ялись напередодні майбутніх перемог світового рівня (сміється).
