Багато українських жінок були змушені залишити свої домівки й вирушити в пошуках
безпеки за кордон. Вимушений переїзд – це серйозне випробування. Людина цього не планувала й не готувалася заздалегідь. А ще й у більшості чоловіки лишилися в Україні. Тож жінки мають самі за все відповідати. Багато вимушених переселенців відчувають емоційний і фізичний дискомфорт через нові умови, іншу мову, культуру, правила життя тощо. Невідомість і невизначеність лякають і погіршують стан людини. Як у такому випадку зменшити напруження і влаштувати життя комфортніше, розповіла практикуюча психологиня, ведуча «Ранку у Великому Місті» на ICTV Юлія Зорій.
Крок за кроком
Для початку важливо розуміти, що процес адаптації в новій країні важливий. Адаптація – це пристосування заради виживання. Для того, щоб зберегти себе, необхідно розробити план дій на період перебування в новому місці. Тож дайте відповідь на запитання: «Що я можу зараз зробити? Яких зусиль можу докласти? Що мені до снаги?» Якщо вам важко морально, то подумайте, що могло б вам допомогти швидше розряджатися: фізичні активності, прогулянки з дітьми, ігри чи навчання з ними, читання, прибирання, вивчення чогось нового тощо.
Згадайте, як підтримували свій емоційний стан у мирний час, що було ефективним
конкретно для вас і вашого відновлення.
До праці
Якщо йдеться про пошук роботи, то тут теж потрібно продумати варіанти, враховуючи
кілька чинників:
вашу спеціальність і досвід роботи;
знання мови, якщо воно принципове;
наявність дітей, яких потрібно з кимось залишити;
бажання й рішучість опанувати нові навички чи взятися за будь-яку нову для вас
роботу.
І врахувавши це, ви можете починати пошук, наприклад, через знайомих, які теж
перебувають у цій країні. Ходіть у місця зустрічі українців, де люди обмінюються
контактами, можуть дати поради, підказати, хто може запропонувати роботу тощо. Такі
зустрічі не лише розширять коло знайомств, а й дадуть можливість обмінятися особистим
досвідом адаптації на новому місці. Більше того, там ви зможете поділитися своїми
емоціями, переживаннями, отримати підтримку й відчути, що ви не самі зі своїми
труднощами та тривогами.
Можна також подумати над форматом онлайн-зайнятості. Велика кількість освітніх
платформ і компаній зробила безкоштовним доступ до навчання новим спеціальностям, які актуальні й запитані сьогодні.
Багато європейських країн надають українцям можливість безкоштовно відвідувати мовні
курси. А це означає, що у вас є шанс і поступово вивчати нову мову, і заводити корисні
знайомства-контакти, які зможуть стати у нагоді в майбутньому, і бонусом допоможуть
відволіктися, переключитися. Бо ми ж пам’ятаємо, що будь-яка дія зменшує силу емоції, а
отже, коли ми щось робимо, то допомагаємо собі утримувати емоційну рівновагу.
Заради малечі
Дорослим важливо навчитися піклуватися про себе заради дітей. Малеча дуже відчуває
психологічний стан батьків, тож важливо бути врівноваженою і спокійною. Так, це часом
дуже складно, але справді важливо. Говоріть із ними, пояснюйте їм ситуацію, прислухайтеся до їхньої думки, діліться. Будьте найкращим другом, якому вірять і довіряють. Бо важко усім: і дорослим, і дітям.
Допоможуть адаптуватися й соціалізуватися у новій країні місцеві дитсадки і школи. В
багатьох країнах для українців вони безкоштовні, тож це хороша можливість зайняти дітей,
розважити чи продовжити навчальний процес.
У ваших руках
Для підтримки вашого морального стану візьміть за звичку планувати свій день чи хоча б
кілька годин і дотримуйтесь цого. Окрім справ із пошуку роботи, корисних зустрічей,
оформлення документів тощо, вписуйте у план навіть звичні побутові речі, це допоможе
частково відновити контроль і зменшить відчуття невідомості.
І не забувайте про три основні природні реакції на страх – бийся, тікай, завмри. Чому це
важливо? Бо лише вам обирати реакцію на стресову ситуацію. Ви можете «завмерти»,
чекаючи, коли все якось налагодиться без вашої участі, можете «бігти», уникаючи будь-якої дії, навіть важливої, як то пошук роботи чи оформлення документів на отримання
матеріальної допомоги, або ж можете «битися» – тобто намагатися пристосуватися в нових
умовах, активно шукати задовільні варіанти для себе й своїх дітей тощо.
І ще важливий момент: не поспішайте і не ставте собі завищених цілей. Робіть те, що можете тут і зараз. Адаптація в новій країні – це довготривалий, складний процес. Будьте
терплячими і уважними до себе, коли раптом щось не вдається. Виконуйте завдання у міру їх надходження й обов’язково хваліть себе за кожний крок, який наближатиме вас до більш
комфортного життя там, де ви зараз знаходитеся.