У сучасному світі, перенасиченому стимулами, ми не запам’ятовуємо найгучніші чи найяскравіші місця — ми запам’ятовуємо ті, які викликають у нас певні емоції. Ми запам’ятовуємо, як там пахло, як звучало. Якість світла, вагу тиші, м’якість повітря. Відчуття, що нас бачать, навіть коли ніхто не дивився. У Collab починають саме з цього. Початок — це не естетика чи видовищність. Початок — питання: які спогади залишить це місце? Не зображення, а слід, що відчувається в тілі ще довго після того, як воно зникло.
Ось чому Collab працює з диханням, ритмом, звуком, світлом, теплом. З поведінковими сигналами та емоційною логікою. Команда Collab залучає звукорежисерів, архітекторів, урбаністів, нейробіологів. Думає не лише про те, як виглядає місце, але й про те, як воно дихає, слухає і вчиться.
Nuanu City — це соларпанк-культурний район на Балі, спроєктований з нуля – прототип того, як міське середовище може поводитися в майбутньому. Тут архітектура не є статичною. Кожна споруда реагує на навколишнє середовище. Вуличне освітлення змінюється відповідно до фази місяця. Звукові ландшафти – залежно від вологості та циркадного ритму. Штучне світло регулює свою колірну температуру залежно від часу доби, пори року та присутності людей, підтримуючи природні біоритми та мінімізуючи порушення місцевих екосистем.
Collab розробили акустичну навігацію для інтуїтивної орієнтації. Лавки з вбудованими віброакустичними динаміками дозволяють відчувати музику через тіло, роблячи простір більш інклюзивним. Було проаналізовано спів птахів, щоб навмисно виключити ці частоти зі звукового дизайну, зберігаючи природний світ, а не перекриваючи його.
Навіть форми дахів були переосмислені. Один павільйон імітує панцир черепахи — відсилання до балійської міфології — використовуючи органічну кривизну для природного розподілу світла. Матеріали були обрані не тільки за їхню міцність, а й за їхні сенсорні якості: як вони відчуваються на дотик, як змінюються під впливом тепла, як старіють.
Нуану — це не утопія. Це функціональний проект. Місце, де форма слідує за присутністю, а присутність визначає форму.
Але це не тільки про мистецтво, а також про вплив. У світі, де культура визначає видимість, а досвід — лояльність, емоційна пам’ять стає стратегією. Коли люди відчувають щось, вони повертаються. Коли вони пам’ятають, вони діляться. А коли вони діляться — не тому, що їм так сказали, а тому, що їм це потрібно — місця стають історіями. Бренди стають ритуалами. Простір стає ідентичністю.
Ось чому клієнтами Collab є не тільки музеї чи фестивалі. Це девелопери, міські адміністрації, креативні хаби. Це бренди, які хочуть, щоб їх пам’ятали, а не просто рекламували. Вони приходять не для того, щоб прикрашати, а щоб резонувати. Щоб сигналізувати про значення. Щоб бути частиною того, що має значення.
Творці з Collab проєктують для враження. Їхня мета полягає не тільки в тому, щоб привернути увагу, а в тому, щоб стати частиною внутрішнього світу людини. Ось чому вони працюють не тільки з видимою формою, а й з атмосферою.
У своїй роботі Collab допомогли містам відкрити нові культурні райони, допомогли брендам перепозиціонувати себе як частину креативної економіки, допомогли громадам пробудити їхній зв’язок із забутими місцями. Вони бачили, що відбувається, коли простір стає чимось більшим, ніж просто тлом. Коли він стає чинником.
Успішна інсталяція спроможна зробити три речі:
– створює цінність для громадськості
– органічно генерує медіа
– сигналізує зацікавленим сторонам про сміливе бачення майбутнього.
Справа не тільки в тому, як це виглядає. Справа в тому, що це говорить про вашу мету, ваші цінності та ваше місце в культурі.
За Collab стоїть команда з різних країн і дисциплін. Але для автора цього матеріалу Євгена Брьохіна (також відомого як Jæk Bryö) цей шлях почався в Україні. Цей шлях сформував його бачення простору як умови. Не як продукту, а як потенціалу.
І поки деякі сьогодні продовжують руйнувати, Collab будує. Простори, які відчуваються. Місця, які тримають. Міста, які знову починають слухати — світло, ритм, саме життя.
Collab – це мистецтво резонансу. Collab — це неоренесанс.
АВТОР: Євген Брьохін
