Від початку війни росіі проти України Наталія Могилевська знаходиться у рідному Києві. І якщо в перші дні буквально кожного дня відвідувала людей, які ховаються у метро та бомбосховищах, то останнім часом багато часу проводить у госпіталях, де проходять лікування наші Захисники.
ДИВИМОСЬ ТА СЛУХАЄМО: Наталія Могилевська – Ми будем стояти!
Коли хворіла моя Мама, я не могла підібрати потрібних слів, які б могли підтримати її. Сьогодні, коли майже щодня я відвідую наших сміливих і відважних Військових у госпіталях та лікарнях, я точно знаю, що сказати кожному з них.
Під час одного з таких візитів, я зайшла до палати, де лежав молодий хлопець. Він довго мене слухав, ми щось розповідали одне одному. А потім він простягнув мені старанно, з любов’ю зроблений згорток. Коли зняла папір з цього дарунку — обомліла: то був осколок, який витягли з його тіла. Він передав його мені… найцінніше, що було в нього. Тоді я вчергове зрозуміла: Ми будемо стояти. До Перемоги України!
Я вийшла з лікарні, в голові в мене була мелодія та приспів. Набрала Юрія Євгеновича Рибчинського і сказала, що у мене народилася пісня. Того ж дня ми її записали.
Я голос твій, моя Україно.
Ніколи я тебе не покину
Ведуть всі дороги до перемоги!
Вона понад усе!!!
ДИВИМОСЬ ТА СЛУХАЄМО: Наталія Могилевська – Ми будем стояти!
