Воєнні дії, повітряні тривоги, вимушене переміщення і ще безліч викликів сьогодні постають перед батьками дітей шкільного віку. Все частіше з’являється питання: «Як мотивувати дітей вчитися?». Відповідаємо на нього разом із психологинею проєкту «Незламна мама» «Фонду Маша» Іриною Басістою.
Зараз українці переживають травмуючий стрес, а навчання дистанційно «по зуму» – то ще додатковий стрес і для дитини, і для батьків. Що ж робити з усім цим?
Спочатку давайте зрозуміємо наступне:
– дитина переживає не менший стрес, напругу та емоційні гойдалки, ніж доросла людина. На них можуть накладатися інші життєві ситуації: пережитий воєнний досвід чи складності підліткового віку.
– до онлайн-навчання в умовах війни адаптовуються зараз усі: батьки намагаються організувати простір, роботу, навчальне місце; вчителі шукають нові способи подачі матеріалу, бо сугубо лекції знижують навчальну мотивацію школярів; діти намагаються збагнути, що і як відбувається. На це все потрібен час і психоемоційний ресурс;
– не можна ставити такі самі вимоги до навчання та успіхів дитини, як до війни. Не варто очікувати вау-результатів – за об’єктивними причинами, вони, в більшості випадків, неможливі.
Що ж робити, щоб дитина здобувала знання, а не просто відвідувала онлайн-уроки, аби відбути?
Звичайно, я почну з загальних правил, на які ви можете спиратися, але це буде фундамент. Стіни, вікна і все інше – це вже ваш спільний з дитиною креатив і злагоджена робота, – каже психологиня проєкту «Незламна мама» від «Фонду Маша» Маші Єфросиніної Ірина Басіста.
Отже, щоб навчальний процес відбувався:
– створіть простір для навчання. Знаю, що умови можуть бути різними, але місце має бути стабільним і постійним. Це допоможе дитині переключатися з домашнього життя в навчальне.
– обговоріть, запишіть і розмістіть на видному місці правила шкільного життя удома. Це допоможе і дитині, і вам бути більш організованими, структурованими, це буде ваша інструкція для вирішення непорозумінь.
– співпрацюйте з дитиною, зробіть її партнером у досягненні мети «закінчити добре школу». Погодьтесь, це більше ваше бажання ніж її. Бо діти не мислять майбутнім і не розуміють цінності навчання. Тому ваші дружні, теплі, довірливі стосунки – найбільша мотивація для дитини вчитися;
– установіть батьківський контроль за навчанням: регулюйте свою включеність відповідно до вікових потреб дитини: дітям 7-12 років потрібно більше контролю, ніж підлітку, а от підліткам потрібно більше делегувати і домовлятися з ними. Ваша незмінна включеність – це віра в дитину, підтримка і вміння помічати її досягнення;
– шукайте ті способи заохочення і мотивації, які працюють саме з вашою дитиною. Обговорюйте з нею, питайте, яку вона хоче і якою бачить вашу допомогу і підтримку. Будьте командою в цьому непростому періоді життя, а не сторонами конфлікту.