Сьогодні, 20 липня, відзначається Міжнародний день торту. Це свято присвячено, насамперед, дружбі. А торт – це те, що ми найчастіше приносимо друзям, коли йдемо до них у гості.
Спеціально для STARBOM.com лідер гурту “ТІК” Віктор Бронюк розповів, що просять принести із собою його друзі, та поділився власними думками щодо дружби та тортів:
– Я не «солодкоїжка». До тортів і солодощів ставлюся дуже спокійно. Люблю, коли торти не занадто солодкі. Моїм улюбленим з дитинства залишається класичний «Наполеон». Його різновидів сьогодні стільки з’явилося, з різними кремами і добавками, але їх не сприймаю. Класика – найкраща (посміхається)!
– Які найоригінальніші торти смакували?
– Минулого року, коли їздили з ювілейним туром «Люби ти Україну», присвяченим 10-річчю «ТІК», у день народження гурту організатори нам подарували торт у вигляді баяна. А цього року на 11-ті іменини «ТІК» наша бек-вокалістка Віка Воронюк замовила нам красивий торт у вигляді глобуса із прапорцями тих країн, де ми побували з гастролями.
– Ви не раз зізнавалися, що любите готувати. Торти часто готуєте?
– Не часто, але вони у мене виходять досить смачними. Сьогодні стільки є кухонних помічників: блендерів, 
міксерів, хлібопічок, мультиварок і кухонних комбайнів, що й чоловіки з легкістю впораються з кондитеркою. Головна запорука успіху у цій справі – уважно читати рецепти, чітко дотримуватися технології і у якості інгредієнтів обирати якісні продукти. Якщо у традиційній кулінарії можна досхочу експериментувати, то у кондитерці все-таки треба ретельно дотримуватися послідовності процесу.
– Коли йдете у гості до друзів, які гостинці берете із собою?
– Знаючи смаки друзів, обираю те, що кому більше до вподоби. Сімейні друзі зазвичай замовляють, щоб я привіз вінницький торт «Солодка мрія» – він у нас дійсно дуже смачний. Деякі друзі, запрошуючи, самі натякають, що скучили за фірмовим самогоном мого тата чи вінницьким салом. А інші кажуть, щоб просто приїжджав у гарному і не дуже настрої. Так що гостинці завжди різні – залежно від обставин.
– По-вашому, який смак дружби?
– Дуже насичений і багатогранний! Може бути і гірким, і солодким, і п’янким. Вважаю, що, тільки оцінивши присутність дружнього плеча і підтримки у різних ситуаціях, розділивши всі радощі та печалі, невдачі і перемоги, можеш у повній мірі для себе сформувати, яка дружба на смак.
– Хто ваш найкращий друг?
– Ніколи не розумів суті цієї фрази. Друзі – це друзі, невже можна їх розділяти, що от той кращий, а той – гірший? І за якими, власне, показниками чи критеріями?! Дружба – це щось справжнє, дуже щире, добре і чисте. У ній немає місця вигоді, лукавству та подібній диференціації. Це надзвичайно сильні і делікатні взаємини, які, як кажуть, раз і назавжди.
Інакше – то вже не дружба, а «собутыльничество» чи взаємовигідна історія. Часто ж буває, що люди багато років називають один одного «голубонька, голубчик», а потім – бац! – і навіть у бік один одного не дивляться. Як співав Висоцький, «друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а так…» Того й варто розділяти друзів не на найкращих і найгірших, а на справжніх і ні…
Навіть під час останніх подій в Україні, ставлення до багатьох змінилося. Ті люди, від яких свого часу багато чого чекав, проявили себе досить підступно і неправильно. А прості знайомі виявилися у певний життєвий момент готові зробити для тебе більше, ніж ті, кого ти вважав своїм другом. Тому, гадаю, про справжніх друзів треба говорити тоді, коли пройшов життєвий шлях. Коли ти бачив людей у різних життєвих ситуаціях, коли вони підтверджували чи, навпаки, не виправдовували твоїх сподівань. І у будь-якому випадку треба любити всіх людей, робити, як підказує серце, і бути чесним перед самим собою. Тоді і подібні люди будуть поруч.